Я - вчителька.І пишаюся цим. Мабуть кожен, хто любить свою професію, вважаєїї найпривабливішою, найшляхетнішою, найкращою у світі. Такрозмірковує і лікар, і токар, і журналіст....
Вступ
ВИКЛИКИ НОВОГО ЧАСУ
ХХІ століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Стрімко міняється техніка
Необхідними якостями соціальної компетентності є активність та психологічна гнучкість.Активністьособистості- ініціативний вплив на оточуюче середовище, на інших людей, на себе. Активність залежить від мотивів поведінки особистості, її ціннісних орієнтацій, характеру та темпераменту [206, с.16]. В залежності від атитюдів особистості активність має різну спрямованість: від просоціальної до асоціальної.
Гнучкість особистостіобумовлена мінливістю соціальної дійсності. Гнучкою вважаємо творчу особистість здатну адекватно реагувати на зміни, адаптуватися до нових типів стосунків, готову до участі в інноваційних процесах, до самореалізації в будь-яких проблемних ситуаціях. Якщо творчий потенціал особистості - гарантія її індивідуальності, неповторності, нестандартності, то гнучкість це здатність бути постійно мінливим у мінливому світі, вміння адекватно висловлювати власну індивідуальність.
Гнучкість має проявлятися у мисленні та поведінці: креативне застосування в нових ситуаціях засвоєних раніше форм поведінки, знань, вмінь та засобів діяльності; бачення існуючої проблеми з різних рольових позицій; виділення нової функції відомого об'єкту, комбінування раніше відомих засобів у нові. Велике значення мають інтелектуальна лабільність, проявляється в якості поведінки здатність включатися у зовсім нові взаємозв'язки та вкладати у них відомий зміст, використання можливості вибору при розв'язанні проблем у професійному й буденному житті, вміння швидко змінювати прийоми дій у відповідності з новими умовами. Гнучкість - це той набір якостей, що проявляється в якості поведінки і допомагає особистості успішно пристосовуватися, змінюватися, коли в цьому є необхідність, не звертаючи увагу на ризик та невдачі, вміння змінювати план намічених дій.
Такий механізм розвитку соціальної компетентності обумовлений ЇЇ змістом.
Зміст соціальної компетентності розкриємо через вихідну основу терміну "компетентність" - означає «знати», «вміти», «досягати», «відповідати»:
-«знати»-володіннязнаннями,необхіднимидляздійснення соціальних технологій; наявність цінностей, які скеровують використання знань та вмінь;
-«вміти»здатність особистості реалізовувати знання, вільно та свідомо самовизначатися як у внутрішньому духовному досвіді, так і у зовнішній соціальній дійсності;
-«досягати»- здатність здійснювати поставлені цілі в рамках закону, моралі, культури;
-«відповідати»- адекватність діяльності та поведінки особистості до вимог, які висувають до неї держава,соціум, родина, фах тощо.Така відповідальністьпроявляєтьсяувмінніособистостіздійснюватисвої обов'язки,права,повноваженнянавідповідномусоціальномута культурному рівнях .
Таким чином, соціальне компетентній особистості притаманні наступні знання:
-правової бази;
-інформаційної сфери;
морально-правових норм.
відстояти власну думку;
вибирати раціонально обґрунтовану поведінку: розуміти та правильно сприймати соціальний сигнал; розпізнати принципи механізмів соціального управління;
керувати блокуючими почуттями (ненависть, агресія, гнів), переформовувати їх у продуктивну форму поведінки, виокремлювати ускладнюючі чинники поведінки та ліквідовувати їх;
-проявляти само стверджуючу поведінку, але не за рахунок інших;
-адекватно сприймати та інтерпретувати похвалу;-
-самостійність, цілеспрямованість, відповідальність, емпатійність;
-потяг до придбання нових знань, здатність до самовдосконалення, саморозвитку та само актуалізації;
-наявність дивергетності мислення та достатнього рівня креативності;
-реалістичнийпогляднажиття(своєріднасумішоптимізмута песимізму);
-пластичність, психологічна гнучкість як вміння успішно орієнтуватися та діяти в постійно мінливих умовах соціальної дійсності.
Соціальна компетентність є багатогранною характеристикою особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та глибину функціонування особистості в соціумі. Оскільки особистість - істота суто соціальна, то формат соціальної компетентності охоплює як соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для успішної взаємодії із оточуючим соціальним середовищем, так і самопочуття та самоприйняття особистістю самої себе в постійно мінливому соціумі.Багатогранність соціальної компетентності проявляється в інтелектуальній, особистісній, комунікативній, інформаційній, моральній сферах.
В інтелектуальній сферісоціальна компетентність виступає як комплекс ресурсів психіки, що забезпечує саморозвиток та самореалізацію особистості.
В особистісній сферіє комплексом особистісних якостей та властивостей людини, що дозволяє адекватно діяти в різних життєвих ситуаціях.
У комунікативній сфері проявляється як система внутрішніх ресурсів особистості, що забезпечує продуктивну між особистісну взаємодію.
В інформаційнійявляє собою володіння інструментарієм отримання нової інформації.
У моральнійвиражається через наявність власного морального кодексу особистості, який виступає в унісон із загальнолюдськими цінностями, і є керівництвом до дії.
Соціальнакомпетентністьєскладноструктурованим,багатофункціональним явищем, яке в змістовному аспекті характеризується засвоєнням соціальних норм та формуванням соціальних якостей, вмінь та навичок; в процесуальному аспекті - взаємодією соціуму та особистості.
Таким чином, наукову категорію «соціальна компетентність» ми трактуємо як придбану здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти зсоціальним середовищем.
Тому ставлю перед собоюзавдання –створити оптимальні умови навчання, при яких учень відчує свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес. Звідси випливає проблемна тема над якою я працюю:«Створення умов для розвитку соціально компетентної особистості у навчальному процесі через впровадженняінноваційних технологій».
А ще воно має охоплюватирелаксацію, дієвість, стимули, емоції і задоволення.
В роботі найчастіше керуюся методичними прийомами американських педагогів Гордона Драйдена і Джаннет Вос, відомі книгою «Революція в навчанні», яка за короткий час стала світовим бестселером (додаток 3). В її методиках немає нічого абсолютно нового, а новизна - в інтеграції добре знайомих елементів педагогічних методик і прийомів, що в цілому формують цікавий, ефективний підхід.
Тому інтегрую такі інноваційні технології :
-технології розвитку критичного мислення;
-прийоми розвивального навчання;
-елементи програмованого навчання;
-інтерактивні методи навчання;
-диференційований підхід;
-використання ІКТ.
Така інтеграціяактивізує мислення, мотивує навчання, заохочує самовираження учнів.Навчальний процес має таку модель, де учитель і учень є суб’єктами навчання і перебувають в єдиному змістовному просторі. Спільно занурюються у проблемне завдання, яке потрібно розв’язати. Спільно підбирають методи та засоби реалізації розв’язку завдання.
Суть такого підходу до навчанняполягає в наступному:
- активна взаємодія, співпраця всіх учасників навчально - виховного процесу;
- доброзичлива і взаємна підтримка що розвиває дослідницько - пізнавальну діяльність учня;
- учитель не подає готові знання, а спонукає учнів до самостійного пошуку;
- завдання педагога - створення умов для учнівської ініціативи.
Переваги даної моделі навчання:
-пробудження інтересу в учнів до навчання;
-сприяння ефективному засвоєнню навчального матеріалу;
-стимулювання активності учнів в навчальному процесі;
-розширення пізнавальних можливостей школярів;
-створення умов для самореалізації особистості;
-формування в учнів власної думки, оціночних суджень, життєвих навичок.
Я розумію, що велике значення мають умови, в яких навчаються діти. А тому намагаюся облаштувати класну кімнату так, щоб полегшити дітям навчання. Простір класу поділений на зони ( додаток 6) :
- зона інтелектуального розвитку( сучасна дошка на магнітній основі, телевізор, комп’ютер, тематичні стенди змінного характеру);
- зона мотивації до навчання( «галявина успіху», де за кожне своє досягнення учні отримують квітку, куточок для кращих письмових робіт);
- зона естетичного виховання( учні розміщують перлинки своєї творчості);
- зона релаксації( декоративна стеля у спокійних тонах, гарне освітлення, квіти, штучні метелики), створює психологічний комфорт, позитивний настрій.
Для створення відповідного настрою, особливо на початку уроку, використовую музику, адже вона вводить у спеціальний стан релаксації, коли мозок найвідкритіший до сприймання інформації.
Розділ 1
ПОЧИНАЄМО УРОК
Початок уроку – це перш за все перевірка домашнього завдання і налаштування на отримання нових знань. Пропоную перевіряти домашнє завдання відповідально, але в несерйозній формі. Всі діти люблять грати, й ігрові моменти можна провести і в першому і в десятому класах. Для них це буде гра, а для нас - методичні прийоми, серйозні прийоми, які ми назвемо несерйозно.
Набір цих прийомів може проводитися до безкінечності, у кожного вчителя в запасинках педагогічного досвіду знайдуться ті «перчинки», які роблять урок цікавим і неповторним.
Розділ 2
ВИВЧЕННЯ НОВОГО, АБО РОЗМОВА ПРО ОСНОВНЕ
Як не намагаєшся, як чудово і артистично не розповідаєш нову тему, а в пам’яті учня залишається лише 20% від почутого. Я впевнена, що тут найефективніші ті методичні прийоми, які спонукають до самоосвітньої діяльності.
Ніхто не відміняв та ніхто не зменшує переваг розповіді або лекції, іноді це просто необхідно, але вони також повинні супроводжуватись активними діями учня.Якщо розглянути сприйняття різнихз методів навчання, то зробимо висновок, що найбільший об'єм знань, умінь та навичок учні отримують через власниу пізнавальну діяльність.
Сучасні дослідження в галузі освіти доводять, що традиційне навчання з найпоширенішими лекційнимита запитальними методами не підходять більшості учням. Учні по-різному сприймають, обробляють, відтворюють, класифікують та застосовують знання. Одні відчувають глибоко, а інші осмислюють. Чутливі отримують інформацію через органи чуття, а ті, хто осмислюють, підходять до всього логічним шляхом. Одні спочатку вивчають ситуацію, а потім самі пробують з͗ ясувати суть проблеми, а інші відразу, довго не замислюючись, починають щось робити,бо хочуть відразу випробувати на собі , засвоїти нові знання. Кожен спосіб сприйняття знань та інформації має свої переваги та недоліки. Тому навчання має бути пристосоване до індивідуальних потреб різних учнів. Це вимагає від учителя різноманітних підходів у навчанні. Від уроків, де в центрі уваги знаходиться вчитель, слід переходити до уроків, де учні самі доходять висновків з допомогою вчителя. З цієї точки зору пропоную варіанти застосування методичних прийомів при вивченні нового матеріалу.
Можна скластипізнавальну модель предмета, що вивчається. На першому уроці видати її всім учням. Модель дозволить кожному учню отримати цілісне уявлення про предмет. Методика роботи в цьому випадку припускає штрихування різними кольорами тих елементів моделі, які з погляду учня йомузрозумілі, засвоєні. Наперед обговоріть, якими кольорами будуть користуватися ваші вихованці . Така модель є каркасом, стрижнем уроку. Її можна побудувати і для окремої теми або уроку.
Червоний – все зрозуміло.
Оранжевий – майже все зрозуміло.
Жовтий – «50х50».
Зелений – «дещо зрозуміло».
Синій – «sorri», нічого не зрозуміло.
Розділ 3
ЯК ЗАКІНЧИТИ УРОК
Мало знати, потрібной виконувати.
Мало бажати,потрібно й робити.
Й. Гете
Практично в усіх типах уроку присутній такий елемент, як узагальнення ісистематизація знань. Методичні прийоми, що застосовуються на цьому етапі дуже багато, але головне, щоб вони відповідали вашому темпераменту, рівню підготовки, враховували вікові особливості класу з яким працюєте.
На цьому етапі ефективні такі методичні прийоми
.Рефлексія
Сучасний урок завжди повинен закінчуватися рефлексією. Рефлексія у навчанні – мисле- діяльний або чуттєвопереживаючий процес усвідомлення людиною своєї діяльності
Домашнє завдання
Подача домашнього завдання може бути нестандартною. Привнесення в цей процес якоїсь загадки або таємниці не тільки підвищить інтерес до нього, але й перетворить обов’язковий «нудний» елемент освіти на гру. Важливо розробляти якнайбільше дотепних, захоплюючих за формою й за змістом, творчих, проблемних, пошукових завдань .
Якщо домашнє завдання зробити диференційованим, то процес навчанняв цілому стане більш ефективним.
Озброївшись методичними прийомами практикую нестандартні форми проведення уроків .
Методична скарбничка
Це посилання ознайомить вас з елементами моїх педагогічних методик і прийомів.
Розробки уроків
Конкурентноздатність як складова
моєї професійної компетентності
«Найдосвідченіший педагог не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання» - говорив. В.О.Сухомлинський.
Тому завжди самовдосконалююсь, аби бути конкурентноспроможною. Все нове мене приваблює і захоплює. Так в цьому році зі своїми першачками ми розпочали роботу за науково – педагогічним проектом «Росток» за курсом «Математика».
Чим мене привабив«Росток»? Насамперед те, що дидактичною основою курсу є нова модель навчання, яка створює умови для реалізації моїх завдань. А розширений і поглиблений зміст програми у порівнянні із змістом математичної освіти окресленим у Державних стандартах початкової загальної освіти, дає можливість вчителю коригувати темп дослідження засвоєння програмового матеріалу в залежності від навчальних можливостей учнів за умов дотримання послідовності опрацювання тем програм і перенесення (а не вилучення) окремих тем до наступного класу. В основу проекту вкладено діяльнісний підхід до навчання, що перетворює процеснавчання на цікаве і захоплююче заняття .
Для того, щоб удосконалюватись, зростати професійно, я беру сили – від міцної і дружньої родини, красу – від рідної землі, енергію – відуспіхів своїх учнів, натхнення – від батьків своїх вихованців, адже вони мої однодумці і помічники, мудрість – від моїх наставників і порадників .
Окремого учня може виховати окремий педагог. Сучасного учня може виховати сучасний вчитель. А щасливого учня може виховати щасливий педагог. Я вважаю, що я дуже щаслива людина. Хочу поділитися з вами рецептом вчительського щастя .
Коментарi